// Зміст
У лютому 2009 року Ренделл Манро намалював комікс із двох кадрів . На першому кадрі крипто-ботанік мріє: його ноутбук захищено 4096-бітним шифруванням, лиходії будують мільйонний кластер, щоб його зламати, і здаються. На другому показано, як усе буде насправді. Власника накачують дурманом і б’ють п’ятидоларовим гайковим ключем, доки він не віддасть пароль.
Через сімнадцять років цей жарт читається як поліцейська хроніка. У ніч на 19 вересня 2026 року четверо чоловіків у балаклавах зайшли до будинку у Вандені-ле-В’єй, містечку на півночі Франції. Вони зв’язали батьків і двох дітей віком вісім і дванадцять років, відвели батька в окрему кімнату й змусили переказати близько 40 000 євро в криптовалюті. Батько працює в криптоіндустрії. Жодного пароля ніхто не зламував.
У цього злочину є назва: wrench attack, «напад із гайковим ключем». Є в нього й світовий лідер, якого з першого разу вгадають небагато хто. Не США й не Бразилія, а Франція. У липні під Парижем троє чоловіків зв’язали ще одну родину, як повідомляють, за наводкою з витоку бази даних криптовалютного податкового сервісу. На гаманці лежало близько 100 євро.
Комікс, який став таблицею
З 2018 року американський розробник Джеймсон Лопп веде публічний перелік фізичних нападів на власників криптовалюти, що сягає 2014 року. Сам він теж у ньому є. У жовтні 2017 року через фальшивий виклик до його будинку в Північній Кароліні приїхав поліцейський спецзагін, а хтось спробував вимагати від нього гроші. Такий прийом називають свотингом.
Перший запис — Хел Фінні. У січні 2009 року він отримав найпершу транзакцію в біткоїнах від творця мережі, Сатоші Накамото. До 2014 року БАС майже повністю паралізував його. В останній рік життя вимагачі телефонували його родині і вимагали 1000 біткоїнів. Потім поліція штурмувала будинок за помилковим викликом.
Далі записів дедалі більше. У переліку 22 випадки за 2017 рік і 167 за 2025-й. До 22 жовтня 2026 року за поточний рік набралося 133, з них 50 у Франції: вдвічі більше, ніж було там за весь 2025-й. Лопп попереджає, що перелік неповний, бо про багато нападів ніхто не повідомляє.
Липневий звіт CertiK показує головний зсув одним поглядом. Вторгнень до помешкань за півроку стало 20 проти одного рік тому, і тепер це найпоширеніший вид таких нападів. Грабіжники перестали чекати на жертв на вулиці й прийшли до них додому.
Chainalysis порахувала понад 30 мільйонів доларів, які справді викрали. Але з 46 нападів, за якими стежила компанія, гроші грабіжники отримали лише в 12, тобто у 26%. У 2025 році цей показник був 49%. Більше насильства, менше здобичі.

Свій банк, своє сховище
Улюблене гасло криптовалюти — «будь собі банком». Монети на апаратному гаманці, пристрої розміром з флешку, що зберігає ключі, переживуть банкрутство біржі чи її злом. Але в цього банку немає охорони й немає сховища за іншою адресою. Сейф стоїть у спальні, а шифр зберігається в голові власника.
Звичайні гроші — погана здобич для пограбування під дулом зброї. Банки встановлюють ліміти, відстежують дивні перекази, а платежі можна оскаржити. Біткоїн-переказ остаточний: немає служби підтримки, яка поверне гроші. Поліції іноді вдається заморозити частину вкрадених коштів на біржах, але це погоня, а не кнопка «скасувати».
Є й третя причина. Блокчейн публічний, і баланс будь-якої адреси бачить кожен. Пов’яжіть адресу з ім’ям, і грабіжник знатиме про гроші жертви більше, ніж сусіди.
Чому Франція
30 червня 2026 року міністр внутрішніх справ Лоран Нуньєс назвав країну «певною мірою епіцентром» таких нападів. Названі ним 77 випадків за півроку перевищують загальносвітовий підсумок CertiK, бо поліція бачить ще й спроби та справи, про які преса не писала. За словами Нуньєса, екстрені заходи призвели до 200 арештів, а 724 людини з криптоіндустрії підключилися до системи швидкого оповіщення поліції.
Переломним став січень 2025 року. Давида Баллана, співзасновника французького виробника апаратних гаманців Ledger, викрали разом із дружиною з їхнього будинку в центрі Франції. Викрадачі відрізали йому частину пальця й надіслали відео іншому співзасновнику. Поліція звільнила Баллана наступного дня.
У травні 2025 року напад потрапив на камеру. У центрі Парижа чоловіки в масках намагалися затягнути у фургон , розфарбований під службу доставки, доньку й маленького онука П’єра Нуаза, голови криптобіржі Paymium. Її партнер відбився, і нападники втекли.
Chainalysis вважає витоки головною рушійною силою французького сплеску. Слідчі стверджують, що співробітниця податкової у Бобіньї шукала в податковій базі криптоінвесторів і продавала їхні дані злочинцям. Її заарештували наприкінці червня 2025 року.
У січні 2026 року хакери зламали Waltio, французький сервіс, що допомагає криптоінвесторам із податковими деклараціями. Разом з адресами електронної пошти клієнтів витекли їхні баланси станом на кінець 2024 року. За повідомленнями французької преси, саме цей файл вивів трьох чоловіків, які 13 липня 2026 року увірвалися до будинку в Таверні під Парижем. Вони зв’язали матір і її десятирічну дитину, а батька били електрошокером, доки він не назвав свої коди.
Дані були півторарічної давності. На гаманці лежало близько 100 євро. Тож нападники зажадали від дружини два перекази по 450 євро. У вересні шістьом підозрюваним висунули звинувачення у збройному вимаганні в складі організованого угруповання.
Сейф стоїть у спальні, а шифр зберігається в голові власника.
Приходять не до тих
CertiK зазначає , що грабіжники дедалі частіше йдуть не до власника монет, а до його рідних: батьків, подружжя, дітей. За підрахунками компанії, більш ніж у половині випадків родич головної цілі стає жертвою або важелем тиску.
Вдосвіта 5 лютого 2026 року під Греноблем викрадачі забрали 35-річну суддю та її 67-річну матір. Криптовалютний викуп вони вимагали від її партнера, співвласника крипто-стартапу, якого вдома не було. Жінок знайшли пораненими в гаражі в сусідньому департаменті: вони самі розв’язалися й покликали на допомогу сусіда. Викуп не заплатили.
Іноді все простіше: банда помиляється адресою. 12 лютого 2026 року група приїхала до будинку голови Binance France, не застала його й поїхала з двома телефонами. За пару годин ті самі чоловіки вирушили шукати іншого криптопідприємця, потрапили не до того будинку і вдарили по голові прикладом гвинтівки жінку, яка там мешкала. У серпні під Ренном нападники тримали й били мешканців будинку, орендованого в криптоінвестора. Його самого там не було.
Хто за дверима
Типовий нападник зовсім не схожий на кіношного гангстера. Полковниця Крістель Тарроль очолює один зі слідчих підрозділів жандармерії. За її даними, які 7 жовтня 2026 року оприлюднила жандармерія , 16% найнятих для таких викрадень — неповнолітні, а 70% мають від 18 до 29 років.
Їх вербують у WhatsApp, TikTok, Snapchat і Telegram. Багато хто прийшов із наркоторгівлі, але трапляються й студенти з чистим минулим, які погоджуються бути водіями й не завжди розуміють, у що вплутуються. У справі про викрадену суддю звинувачення висунули шістьом молодикам , один із них неповнолітній.
Вимальовується своєрідна кур’єрська служба насильства. Організатор часто сидить далеко й віддає накази в месенджері, а найняті виконавці міняються від завдання до завдання. Тому жандарми женуться за двома цілями одразу: за виконавцями у Франції та за організаторами за кордоном.
Сейф із часовим замком
У крамницях давно використовують сейфи з часовим замком: касир не може відкрити їх раніше, хоч як гарно його просять. Захист від гайкового ключа працює так само. Мета не в тому, щоб сховати пароль, а в тому, щоб зробити швидкий доступ до грошей неможливим.
CertiK радить великим власникам мультипідпис і затримки виведення коштів. Мультипідпис означає, що для переказу потрібні підписи кількох ключів, які зберігаються в різних місцях або в різних людей. Під загрозою одна людина все одно не зможе перевести все. Затримка змушує грабіжників утримувати жертву години чи навіть дні, і це збільшує шанс, що хтось їм завадить.
Посібник у репозиторії Лоппа додає приманковий гаманець. Це правдоподібний гаманець із невеликим балансом і PIN-кодом, який можна запам’ятати й віддати, не відкриваючи основних коштів. Той самий посібник радить тримати основні заощадження подалі від дому й ніколи не пов’язувати біржові акаунти з публічними профілями в соцмережах.

Для звичайної людини з парою тисяч євро на гаманці правило нудніше. Не хваліться монетами в мережі й пам’ятайте, що будь-який сервіс, який знає ваш баланс, колись може витекти. Випадок у Таверні показує: грабіжникові досить одного рядка в старій таблиці.
Криптовалюту придумали, щоб прибрати посередника. Банк здавався зайвою ланкою між людьми та їхніми грошима. Виявилося, що в нудного посередника була робота, про яку ніхто не думав: його сховище було не у вас удома.







